Коли Мбаппе піде — не втратить талант, а втратить доступ до тренерів. У нас тут діти грають на розбитих полях замість академій… І хто ж їм замінить? Той самий хлопець з дефлятною м’ячем і босими ногами? Якщо ти колись дивився — це не про героїв. Це про те, як ми всі забули про себе.

Давай поговоримо: чому наша фанатична дитина все ще втрачається… але якщо ти вдруг пам’ятний — то це не про футбол. Це про те, як ми спочиваємо у темряному вечорі…

А ти колись бачив цей момент?

Ось це не футбол — це психологічний експеримент у розмірі міста. Коли Осака забиває гол — всі думають: “Вона ж не може!” Але ти дивишся? Токіо вже біжить з швидкістю 2.8 секунди… і все одно очко — якщо воротар забуває закрити двері? 😅 Напиши мені: коли твоя криза на 60-й хвилині? Це не гра — це сон. Хтось там плаче за кавою.