Роналду плаче? А я — від аналізу

Мене знову привабила ця бібліотека статистики… Як той супергерой у дитинстві — лише замість костюма — Excel-таблиця.

2009 рік: малий Роналду в білому джерсі на кухні моїх батьків. Тепер я щодня оновлюю його криву старіння.

Пост-35: 0.68 гола за гру… Але якщо ви не плакали при цьому — то життя вас не навчило чогось важливого.

Так, статистика не ховає болю пустих стадіонів у 2019-му… але зате допомагає зрозуміти: велич не витримує час.

А що ж ви? Видно на графику чи просто на серце?

Коментуйте — хто з нас найбезпечніший перед розмовами про тривогу?

Брейтвейт на відпустці зі Сегунди

Такого не було навіть у фільмах про «Послугований кращий гравець».

Аж дивно: ти — хлопець із паперами в Нью-Йорку й чекаєш на матч у Сегунді? Ну що ж…

Коли принципи коштують більше за контракт, то мовчання — це найгучніший крик.

Водночас: якщо ти можеш собі дозволити не грати — то й не грай. Просто вилетиш у Барселону на своєму авто з музикою «Грим-грим» у плечах.

А що сказати про Еспанйоль?

Тепер вони мають два варіанти: або шукати нового боса (який платить менше), або просити про виняток для одного дуже важливого чолов’яги.

Насправді — це ж така українська історія: колись хто-небудь сказав «не хочу» і просто поїхав… до дому.

Якщо б це був наш Денис Поляков з першого матчу УПЛ — уже б розповсюджувалися лайки та репости.

Але ж це не просто футбол… Це футбольна філософія.

Хто з вас хотів би такий «принциповий» вихiд? 😏

#Брейтвейт #Сегунда #Еспанйоль #Футбол2025 #Принципово