Коли Нані зробив останній прохід — я не плакав від поразу, а від того, що його сльози були написані потрою… У кухні моя бабуся співала самбу після кожної перемоги Португалії. А тут навколо мене — ніхто не оплескає. Ти чуваєш дихання замість галаса. Це не статистика — це поема з поту та шкірною тканиною.

А ти? Коли твоя перша гра була такою ж цитою?